У МОНмолодьспорту оголосили основні результати міжнародного дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS

Результати дослідження дають освітянам нові завдання щодо зміни і змісту, й підходів до навчання, планування роботи. Україна зробила крок уперед – за всіма показниками. І це очевидна тенденція до зростання. Пов’язано це з тим, що після проведення TIMSS 2007 року було здійснено значну роботу з аналізу результатів дослідження, організовано науково-методичні семінари, круглі столи з розробниками програм і авторами підручників, навчання вчителів на курсах підвищення кваліфікації з питань моніторингових досліджень в освіті.

Як запевняють у міністерстві, до міжнародних організацій було подано дані про всі українські школи. А серед них – півтори тисячі шкіл, де менше ніж сорок учнів. І справді, фактично в дослідженні може взяти участь як малокомплектна сільська школа, так і провідна з обласного центру. Відбирається певна кількість спеціалізованих шкіл, навчальних закладів із міської й сільської місцевості. Немає сумніву, що сільська освіта невеличкого Сінгапуру й України відрізняється. Наприклад, у Фінляндії, яка перебуває в першій десятці за рейтингом, рівень шкіл досить середній. Немає дуже гарних і дуже поганих. А в нас ця різниця є, тому є певний елемент лотереї.

З УСІХ КОНТИНЕНТІВ

Нагадаємо, що з усіх навчальних закладів для дослідження було відібрано 148. У TIMSS взяли участь 3 378 українських восьмикласників. А загалом склад учасників – це більш як 600 тисяч учнів із 63 країн світу та 14 штатів чи окремих регіонів. Географія широка – вона охоплює майже всю земну кулю, всі континенти. В моніторингу беруть участь учні четвертих чи восьмих класів або тих і інших водночас. Варто зазначити, що за старими програмами в четвертому класі в нас просто не було природознавства, яке повернули тільки в нових програмах. Тож у 2011 році Україну представляли восьмикласники.

Завдання, які отримують діти під час тестування, складається з двох частин: математики і природничої дисципліни. Як розповідають у МОНмолодьспорту, після результатів 2007 року були зроблені кроки щодо перебудови наших програм і підручників, створено рекомендації, здійснено перенавчання методистів.

– Це робилося не для того, щоб поліпшити місця в опитуваннях, – зазначає заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України Борис Жебровський. – А щоб навчання наших дітей мало більш практичний характер, більше відповідало загальноприйнятим міжнародним стандартам. Потім це полегшує нашим дітям навчання в університетах, участь у турнірах і олімпіадах тощо. Така політика й аналіз дали результати. З другої спроби вони стали кращими. Тенденція чітка: зусилля, докладені після 2007 року, дають результати.

А ХТО СЕРЕД ЛІДЕРІВ?

Найвищі середні бали серед учнів 8-х класів показали школярі Республіки Корея (613), Сінгапуру (611), Тайваню (609), Гонконгу (586) та Японії (570). А з природничих наук найкращими стали Сінгапур (590), Тайвань (564), Республіка Корея (560), Японія (558) і Фінляндія (552). Тобто бе­зумовними лідерам є азіатські країни, які свого часу здійснили в освіті так званий «стрибок тигра». Цікава деталь: серед природничих дисциплін найкращі результати українські школярі продемонстрували з хімії. Зростання становить 22 бали.

ЩО Ж ВПЛИВАЄ НА РЕЗУЛЬТАТ?

Щоб проаналізувати це, додатково до міжнародного тестування проводиться анкетування націо­нальних експертів з освіти, учнів, учителів та адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів, які беруть участь у дослідженні.

У дослідженні TIMSS було виділено такі групи факторів, що характеризують:

– учнів (вік, стать, ставлення до навчальних предметів, мотивація до навчальної діяльності, перспективи подальшого навчання, використання вільного часу тощо);

– родини учнів (освіта батьків, домашні освітні ресурси, кількість книжок удома, наявність комп’ютера й інтернету, участь батьків у шкільному житті);

– загальноосвітні навчальні заклади (розміщення, тип, кількість учнів у школі, матеріально-технічне забезпечення, безпека у школі тощо);

– учителів (стаж роботи, освіта, стать, професійна підготовка та перепідготовка, організація навчального процесу, позаурочна діяльність);

– навчальний процес (програми, структура уроку, навчальна діяльність на уроках, матеріали й засоби навчання, оцінювання досягнень тощо.

Борис Жебровський, заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту України:

Ми зробили висновки, внесли певні корективи і, як бачите, результати вже кращі. Далі побачимо, принаймні в нових програмах і стандартах, затверджених у 2011 – 2012 роках, компонент практичності досить очевидний.

У нас діє Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти. Та й у більшості країн розуміють, яким важливим є цей напрям. На жаль, ми не маємо достатнього фінансування. Але впевнений, що така програма допоможе нам підготуватись до наступного дослідження TIMSS набагато краще.

До речі, до дослідження TIMSS деякі європейські фахівці ставляться скептично. Не можна врахувати абсолютно все. Готуватися до міжнародних порівняльних проектів, аналізувати їхні результати потрібно. Але надавати їм аж надто великого значення не треба. Нам потрібно розвивати свою національну систему. Так, два роки тому ми провели дослідження з інформатики, основна мета якого – встановити, за який час учень встигає знайти потрібну інформацію, опрацювати її і застосувати.

Олег Єресько, директор Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОНмолодьспорту:

Результати поліпшуються не так швидко, як нам цього хотілося б, але це справді відбувається. TIMSS – це не змагання країн. Це моніторингове дослідження, спрямоване на підвищення якості освіти. Дуже багато речей аналізується і на підставі цього вносяться зміни до державних стандартів, програм. Тому найважливіше – підтягнути до кращих міжнародних стандартів наші підручники, нашу освіту взагалі.

Ірина Зайцева, директор Українського центру оцінювання якості освіти:

У 2011 році частина повноважень щодо міжнародного дослідження TIMSS була передана УЦОЯО. У нас немає окремої структури, яка займалася б дослідженням TIMSS, але вона, на мою думку, потрібна. Ця інформація важлива для наших внутрішніх потреб.

Україна справді піднялася на більш високе місце, але мені здається, що треба звернути увагу й на якісний аспект, бо в дослідженні TIMSS є середній показник. Щодо природничих дисциплін, можемо говорити про деякий успіх, адже в 2007 році Україна займала місце нижче на п’ять позицій за середній бал серед усіх країн, а в 2011-му піднялася на одну позицію. Вважаю, що всі наші подальші кроки стосовно долучення до міжнародних досліджень будуть успішними.

Лариса Дворецька, Національний координатор дослідження TIMSS:

Говорити про висновки сьогодні ще зарано, тому що потрібно уважно аналізувати результати. Підвищення результатів учнів порівняно з попереднім дослідженням відображає набуття навичок роботи із завданнями тестової форми і з тестовими технологіями. Це безперечний факт, який був одним із чинників поліпшення результатів TIMSS.

ПРО СЕРЕДНІ БАЛИ Й ДОМЕНИ

Кількісною характеристикою учнівських досягнень кожної країни є середні бали, які визначалися за результатами виконання завдань із математики і природничих наук (біології, географії, фізики та хімії).

Для визначення рівня навчальних досягнень учням було запропоновано тестові зошити, що складалися з двох частин: математичної і природничої. Школярі розв’язували завдання, вміщені в 14 варіантах зошитів. Окремі тестові завдання у природничому й математичному блоках повторювались.

Загальна схема розроблення тестових завдань визначена за двома складовими (доменами) – змістом і видами навчально-пізнавальної діяльності. В дослідженні 2011 року були виділені чотири змістових блоки з математики (числа, алгебра, гео­метрія, аналіз даних), чотири з природничих дисциплін (біологія, хімія, фізика, географія) і три види навчально-пізнавальної діяльно­сті (знання, застосування, обґрунтування).

 

TIMSS – це дослідження якості природничо-математичної освіти (1995, 1999, 2003, 2007, 2011 роки). Країни-учасниці об’єднують зусилля в розробленні методології, технології та інструментарію міжнародних порівняльних досліджень якості освіти. Основна увага приділяється не ранжуванню країн за рівнем підготовки учнів, а поясненню відмінностей, що є між ними, та виявленню факторів, які впливають на результати навчання.

Організатор – Міжнародна асоціація з оцінювання досягнень у галузі освіти IEA. До розроблення інструментарію та проведення дослідження залучені такі світові науково-дослідницькі та професійні організації: Канадський центр статистики, Центр опрацювання даних Міжнародної асоціації з оцінювання досягнень у галузі освіти
IEA-DPC (Німеччина) (розроблення програмного забезпечення та технічна підтримка), Секретаріат Міжнародної асоціації з оцінювання навчальних досягнень IEA-NL (Нідерланди), Міжнародний координаційний центр у Бостонському коледжі ISC.

Отримані результати дослідження потребують детального аналізу, який буде проведено в 2013 році відповідно до заходів, затверджених наказом МОНмолодьспорту № 351 від 19.04.2011.

ХЛОПЦІ Й ДІВЧАТА – ПРИБЛИЗНО НА ОДНОМУ РІВНІ

Також у дослідженні учні розподіляються за міжнародними рівнями підготовки. Усього їх виділяють п’ять: найнижчий (менше за 400 балів), низький (400 балів), середній (475 балів), високий (550 балів) і поглиблений (625 і більше). Так ось, якщо порівнювати з 2007 роком, кількість тих, хто продемонстрував досягнення на високому й найвищому рівнях зросла на 5 і 2 відсотки відповідно.

МОЖЛИВОСТІ В МІСТАХ І СЕЛАХ, НА ЖАЛЬ, РІЗНІ

На результати учнів з математики впливає місце розташування навчального закладу. Отже, учні, які навчаються в школах, розташованих у населених пунктах, де населення менш як 15 тисяч жителів, продемонстрували середній бал 461. Там, де кількість жителів становить понад 15 тисяч, але менше 100 тисяч – 479, а з населенням більш як 100 тисяч – 511 балів.

Ще один показник, який аналізується в дослідженні – досвід роботи вчителів. Найвищі бали з математики (491) отримали українські учні, вчителі яких мають стаж роботи від 10 до 20 років. Ці педагоги навчають математики 20 відсотків школярів, які взяли участь у дослідженні. Найнижчі бали (473) в учнів, учителі яких мають стаж роботи менш як 10 років.

Загальна кількість учнів, яких навчають учителі математики в Україні, котрі мають стаж роботи понад 20 років, становить 68 %. Середній міжнародний показник – 36 %.

До речі, найбільший середній показник, що характеризує стаж роботи вчителів, чиї учні взяли участь у дослідженні – 25 років – мають лише Україна, Румунія, Литва та Грузія. Середній міжнародний показник стажу роботи вчителя математики – 16 років.

ДОСВІД ВПЛИВАЄ НА РЕЗУЛЬТАТ

З природничих дисциплін українські учні набрали 501 бал, що на 1 вище за середній міжнародний. Найвищий – 590, а найнижчий – 306. Як і з математикою, наші хлопці й дівчата демонструють досягнення на одному й тому самому рівні.

Також порівняно з 2007 роком спостерігаємо зростання відсотка тих, хто демонструє високий і поглиблений рівень підготовки, на 4 і 3 відсотки відповідно.

Як ми вже зазначали, найвищий рівень за змістовою складовою українські учні продемонстрували з хімії – 512 балів. Потім ідуть фізика (503 бали), географія (495) і біологія (492).

Як і в математиці, на результат впливає і місце розташування школи. Так, школярі, які навчаються в містах із кількістю населення більш як 100 тисяч, показали середній бал на рівні 527, а в населених пунктах, де проживає менш як 15 тисяч людей, цей показник становить 486.

Найвищі бали з природничих наук (503) отримали наші учні, вчителі яких мають стаж роботи від 10 до 20 років. Ці педагоги навчають природничих наук 59 відсотків учнів, які взяли участь у дослідженні. Найнижчі бали в учнів, учителі яких мають стаж роботи від 5 до 10 років.

Україна входить до групи країн (разом із Росією, Угорщиною, Італією, Грузією, Литвою та Вірменією), в яких природничі науки викладають педагоги, середній стаж роботи яких більший за 20 років. Середній міжнародний показник стажу роботи вчителя природничих наук становить 15 років.

 Дмитро ШУЛІКІН, «Освіта України» № 2