Батьківські помилки у вихованні дітей

Батьки можуть ставитися до дитини як позитивно, так і негативно, це ставлення певною мірою впливає на процес розвитку дитини. Помилки виховання значною мірою пов'язані з негативним ставленням батьків до дитини. Тому вам необхідно навчитися уникати його. Далі надана інформація, яка сприятиме розумінню помилок та їх уникненню.

Порушення розвитку

Кожна людина у своєму житті робить певні помилки, ідеальних людей не буває. Допускаються вони також і в процесі виховання. Якщо вони разові, то їх наслідки легко усунути, але якщо вони повторюються знову й знову, то можуть спричинити серйозні й глибокі негативні наслідки. Відомим фахівцем, що займається класифікацією помилок у вихованні, є психолог Антоніна Гурецька, яка написала книгу «Помилки у вихованні».

Згідно з Гурецькою, ці помилки криються безпосередньо в поведінці людини, яка виховує дитину. Така поведінка спотворює взаємодію й здійснює негативний вплив на життя дитини та її розвиток. На перший погляд здається, що ці помилки поверхові й не можуть спричинити перешкод у взаєминах, але вони дійсно є причиною виникнення порушень у розвитку вихованця.

Надзвичайно важливим фактором при виникненні виховної помилки (і це важливо зрозуміти!) є незнання про її допущення, тобто відсутність наміру заподіяти дитині шкоду. Якщо батько (чи інша людина, що виконує виховну функцію) шкодить підопічному навмисно, маючи повну обізнаність про негативний вплив свого вчинку на розвиток дитини, а отже, і на всю особистість маленького вихованця, його поведінка не класифікується як помилка, а є злочином, який карається законом!

Можна виділити кілька наступних факторів, які відповідають за здійснення батьками виховних помилок:

• особистість - зазвичай темперамент або характер людини диктує їй ту чи іншу поведінку, наприклад, люди, які впевнені в собі і мають високу самооцінку, можуть бути схильні до скоєння помилок при експонуванні себе (правильній подачі себе), що зовсім не означає, що подібну помилку допускають всі особи подібної категорії;
• орієнтації виховання, обраний курс і поняття про виховний процес;
• досвід минулого - багато дорослих повторюють помилки своїх батьків;
• ситуативні чинники - наприклад, стрес або надлишок обов'язків.

Види помилок у вихованні

А. Гурецька у своїй книзі описує дев'ять помилок виховання. Першою з них є надмірнасуворість, тобто рішуче зобов’язання виконання дитиною завдань і доручень, скурпульозність оцінювання, постановка непомірних і надзвичайно точно позначених вимог, відсутність свободи, контроль над поведінкою дитини й вимога беззаперечного послуху. Дитина ототожнюється із завданням, його виконання та результати є пріоритетними.

Друга помилка - це агресія, тобто словесні, фізичні або символічні нападки, які загрожують дитині чи принижують її. Син або дочка розглядаються як непотрібний, клопіткий та обтяжливий елемент, а також як людина, що певним чином загрожує стабільності в житті.

Наступна виховна помилка - це гальмування активності, що проявляється  в перериванні, забороні та зміні (без поважних причин) активності дитини за допомогою фізичної або символічної поведінки батьків. Діяльність дитини вважається марною й неважливою, звідси і явище маргіналізації (соціологічне поняття, що означає проміжне положення людини між будь-якими соціальними групами, її погану соціальну адаптацію і втрату соціального статусу). При цьому потреби або цілі дорослого ставляться на перше місце.

Четверта помилка - це байдужість. Корисна дистанція між батьком і дитиною (включаючи її справи й діяльність), що дозволяє їй вільно самовиражатися, легко підміняється проявом відсутності зацікавленості в її особистості. Батько розцінює потреби й активність дитини як незначні, несуттєві особисто для нього, вважає, що вони не потребують його уваги або емоційної участі. Такий батько може сприймати їх також як дуже обтяжливі, тому дистанціювання є його формою захисту.

Наступною помилкою є експонування себе, під яким мається на увазі маніпулювання увагою дитини так, щоб вона бачила переваги батька, його потреби й успіхи; це бажання бути в центрі уваги та імпонувати (відносини вибудовуються заради власного відчуття позитиву й комфортності), всіляке виправдання й «відбілювання» своїх вчинків, а також образа на дитину. Дорослий вважає себе найважливішою людиною у взаєминах, впевнений в тому, що дитина слабка, і її значущість зросте тільки завдяки ретельно продуманому вихованню.

Ще одна помилка - це потурання (безпорадність), яка характеризується безумовним виконанням всіх забаганок дитини і відсутністю вимог до неї. Батько показує свою безпорадність і вважає виховання чимось таким, що перевершує його сили й можливості, і, відповідно, не може впоратися з ним. Таким чином, єдиним виходом для нього є уникання і віддалення від дитини.

Сьома помилка виховання - це заміна дитини у всіх його діях і обов'язках. Батьки не допускають її самостійності, не дозволяють їй самій реалізувати поставлені перед нею завдання. Дорослий розглядає дитину як слабку, пасивну, перевтомлену, що вимагає допомоги, захисту й опіки, при цьому діяльність батьків по відношенню до дитини стає найбільш важливою справою, заради якої варто жертвувати іншими справами.

Передостанньою помилкою є ідеалізація дитини, сприйняття її як найбільшого блага, ототожнення себе з нею, надмірна й безперервна зацікавленість нею і всіма її справами. Це постійний контроль над її безпекою, навіть якщо для цього немає ніяких підстав, невизнання в ній якостей і поведінки, які знаходяться в суперечності з уявним (прекрасним) образом його особистості, створеним батьком, відсутність критичного сприйняття. Батько зменшує кількість зауважень як по відношенню до дій дитини, так і до її справ і занять, і всі свої дії підпорядковує створеному ідеалу.

Остання помилка виховання - це непослідовність, тобто мінливість своїх батьківських оцінок, реакцій, коментарів, відчуттів або почуттів у відношенні до дитини та її вчинків.

Існують помилки, наприклад, вербальна агресія або суворість, які більшість людей визнали б неприйнятними, проте є безліч неоднозначних ситуацій, в яких важко судити про те, чи було це помилкою, чи ні, чи, можливо, це було ситуативно виправдано та доцільно. Існує навіть поняття релятивності (відносності) помилки виховання: те, що одними людьми розцінюється виховною помилкою, інші вважають правильним рішенням.

Наслідки

А.Гурецька зазначає, що існують два основних види наслідків помилок виховання. Перший - це миттєві наслідки, які виникають через неправильну або зірвану взаємодію. Дитина негативно оцінює обставини та події, відчуває почуття несправедливості або образи, а потім перекладає отриманий негативний зневажливий досвід на інші ситуації виховного характеру, і навіть більше того, на життєві ситуації в цілому. Другий вид наслідків - це віддалений у часі вплив, який викликає негативні зміни в самій особистості дитини, а також може призвести до її розладів або психічних відхилень у майбутньому.

На жаль, помилки неминучі. Дуже важко виховувати дітей без помилок і сумнівів. Однак, якщо людина знає, в чому його батьківські проблеми, що саме призводить до того, що її найкращі наміри не завжди приносять позитивні результати, це вже половина успіху. Знання про помилки та їх несприятливі наслідки допоможе вам уникнути їх і виховати здорову, життєрадісну дитину.