Отже, ви вирішили, що вам абсолютно необхідно займатися раннім розвитком дитини і вже простудіювали всі популярні джерела з цього питання. Уже чекають коробки з картками Домана, кубики Зайцева… Чоловік хапається за голову, бо мусить вмістити в дитячу величезний спорткомплекс з рукохідом, а у вас в телефоні давно зберігається номер інструктора з плавання для немовлят. Вам здається, що ви цілком озброєні і готові займатися розвитком малюка буквально від самого народження.

Як не розчаруватися?

Для початку треба чесно відповісти собі на єдине запитання: навіщо ви хочете займатися раннім розвитком дитини? Необхідно зрозуміти, що ранній розвиток потребує від мами не просто уважності й посидючості, а й повної самовіддачі, адже це колосальна, багаторічна праця. До того ж, крім занять з дитиною, немало часу доведеться витратити і на підготовку посібників, і на самоосвіту. І, звичайно ж, потрібні будуть гроші – для покупки розвивальних іграшок, книг, поїздок на море, екскурсій, оплату секцій і гуртків. Отже, ранній розвиток – це не так уже й просто.

Не варто сподіватися, що ранній розвиток якось допоможе дитині у навчанні. Аж ніяк. Після цікавого і захоплюючого навчання з мамою, першокласник може без ентузіазму сприйняти нудне шкільне навчання. Та й підготувати малюка до школи можна за рік чи два, займатися з народження для цього зовсім не потрібно.

Чекають розчарування і тих батьків, які хочуть виростити вундеркінда, котрий читатиме в рік, а в 10 уже закінчить школу. По-перше, ваш нащадок може не виправдати очікувань, по-друге, працюючи тільки на результат, ви не досягнете порозуміння та гармонії з дитиною, а в третіх – ви просто зіпсуєте йому життя.

Тож важливо правильно визначити мету. Наприклад, бажання дати своїй дитині максимум уваги, любові, навчити творити і думати, аналізувати і міркувати, зробити дошкільні роки справжнім калейдоскопом емоцій і пізнання.

Оберіть свій шлях

Тепер саме час визначитися, як ви будете це робити. Для початку треба розуміти, що кожна дитина – особистість і підхід потрібен індивідуальний. Навіть, якщо син подруги завдяки кубикам почав читати в три роки, то ваша дитина не обов’язково захоче ними займатися. Звичайно, ви можете переконати малюка, адже ви – мама! Авторитет. Але навіщо? Чи не простіше запропонувати дитині іншу методику, яка їй сподобається?

До того ж завжди є можливість відкласти на деякий час заняття, щоб згодом повернутися до них, коли дитині це буде цікаво і на користь.

Якщо ви вже остаточно вирішили займатися раннім розвитком дитини, то необхідно обговорити це з чоловіком. Важливо, щоб батьки підтримували один одного в цьому починанні. Якщо мама навчає читати, а тато ставить мультики і вголос критикує мамині методи – нічого доброго не вийде. Постійні суперечки, сварки і скандали тільки зіпсують дитячу психіку. Більше того, дуже скоро дитина зрозуміє, що причина розбрату – саме вона! Що може бути гірше для дитини?

Не варто турбуватися, якщо щось не виходить або ви не встигаєте. Краще робити потроху, ніж не робити нічого. Мета раннього розвитку – не досягнення, а процес навчання, пізнання, виховання в дитині допитливості, самостійності, творчого початку.

 За матеріалами mamaclub.ua