Жити разом і любити одне одного дитина навчається передусім у власній родині. Цього року до сімейного виховання активно долучиться і школа. В навчальних закладах вводять факультатив «Сімейні цінності».
Він готуватиме старшокласників до сімейного життя, навчатиме традиційних для України родинних звичаїв, а також знань про те, якими мають бути взаємини з батьками і в подружжя.
Як свідчать матеріали щорічної державної доповіді «Становище сімей в Україні», за останні десять років соціально-економічні умови життя української сім’ї значно погіршилися. Низька народжуваність, зростання випадків насильства в родині, значна кількість розлучень і неповних сімей – такими є сумні реалії сучасної України. На жаль, до спільного життя і батьківства молоді люди часто бувають не готовими. Більше половини опитаних сімейних пар вважають, що не мають необхідних психолого-педагогічних знань. А старі методи виховання вже не працюють. Часто батьки не можуть налагодити контакт із власною дитиною. Крім того – мало часу приділяють її вихованню.
На допомогу батькам
Школа не може стояти осторонь цієї проблеми. Адже в навчальних закладах дають не лише знання з конкретних предметів, а й готують дитину до успішного дорослого життя. Нещодавно Інститут інноваційних технологій і змісту освіти розробив Концепцію сімейного виховання дітей і молоді «Щаслива родина». Минулого року вона пройшла громадське обговорення і була схвалена вченою радою інституту. В Концепції – основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.
Цьогоріч у загальноосвітніх навчальних закладах вводиться факультативний курс «Сімейні цінності», рекомендований Міністерством освіти і науки. Його розроблено на виконання Постанови Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань на тему «Інститут сім’ї в Україні: стан, проблеми та шляхи вирішення» і відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму стосовно рекомендацій круглого столу на тему: «Деякі аспекти реалізації державної сімейної політики в Україні».
– Етика сімейного виховання і раніше викладалась у школі, тож нове – це добре забуте старе, – розповіла начальник відділу організації виховної роботи ІІТЗО Леся Корецька. – Сьогодні, коли проблема сімейного виховання надзвичайно загострилася, впроваджується новий курс. Ми розпочали роботу ще 2011 року: проводили моніторинг шкіл, а також семінари для методистів обласних інститутів післядипломної освіти. Вирішено зібрати воєдино та систематизувати все, що стосується сімейного виховання. Підсумком стала концепція, над якою працювали представники обласних інститутів післядипломної освіти, громадськість, батьківські комітети, науковці.
Сім’я: від історії до мотивів створення
ІІТЗО спільно з Інститутом проблем виховання НАПН розробив навчальні програми й посібники для курсу «Сімейні цінності» для 8 – 9 класів. Розраховані вони на 9, 35 і 70 навчальних годин залежно від типу закладу. Програма на 70 годин – по дві години на тиждень – призначена для вихованців шкіл-інтернатів. У ній детальніше розкриваються теоретичні питання, передбачено час для практичної та індивідуальної роботи, є розділи з питань сімейної економіки й сімейного господарювання.
Курс «Сімейні цінності» дає уявлення про історію української родини, про такі поняття, як щастя, дружба, любов, шлюб і сім’я, ефективний розвиток у парі, сімейні ролі чоловіка й жінки, психологія родини, мотиви і принципи її побудови. «Любов є базовим, фундаментальним поняттям створення сім’ї. Коли в родині все будується на любові, тоді там панують радість і щастя», – впевнені автори посібника до програми. Серед завдань курсу – популяризація ідеї про щасливу родину, розвінчання стереотипів, заборон і норм, що ускладнюють стосунки людей. Одна з основних умов власного щасливого життя – пошана і любов до матері й батька. Тому в програмі значну увагу приділено вмінню будувати гармонійні стосунки з батьками й родичами, дослідженню родоводу, традицій.
Разом із теоретичним матеріалом у посібнику подано практичні вправи: дискусії, написання творів, створення проектів і презентацій. Викладатимуть предмет «Сімейні цінності», окрім класних керівників, психологи, соціальні педагоги, вчителі загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Посібник стане в нагоді й батькам, які прагнуть свідомо підійти до виховання своїх дітей. Його можна завантажити для використання на сайті ІІТЗО (www.iitzo.gov.ua) в розділі «Позашкільна освіта та виховна робота».
До уваги вчителів
Щоб апробація в школах була якомога успішнішою, з 19 по 23 серпня в Запорізькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбудеться Всеукраїнський семінар – практикум «Сімейні цінності». Педагогам і психологам пояснюватимуть, як організувати сімейне виховання в загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах. По закінченні учасники отримають диплом про кваліфікацію. «Нам важливо, щоб цей семінар прослухали методисти з обласних управлінь та інститутів післядипломної освіти і змогли навчати своїх педагогів», – підкреслила Леся Корецька.
ІГРИ, КАЗКИ І ВЛАСНИЙ ПРИКЛАД
Психологи радять розпочинати сімейне виховання змалечку
Ірина Колесник, дитячий і сімейний психолог, психологічний центр Аltera:
– Першу модель стосунків у родині дитина отримує у власній сім’ї. Це ті ролі, які «грають» батьки. У вихованні дитини мама й тато відповідають за різне. Завдання батька – навчити дитину будувати відносини з навколишнім світом, людьми: чогось досягати, в чомусь поступатися, домовлятися. А матір демонструє турботу, вміння сприймати себе й виявляти почуття до близьких. Якщо дитина виховується в повноцінній родині, їй буде простіше в майбутньому.
Та навіть якщо батьки розлучилися, треба створювати дитині можливість повноцінно спілкуватися і проводити час з обома. Адже розлучаються мама й тато, а не батьки і діти. Також варто частіше бувати з друзями, які мають повні родини, де мама й тато живуть разом, аби дитина бачила таку модель стосунків. Буває, що мати залишається одна із сином і намагається виростити з маленького хлопчика собі «чоловіка»: жаліється, що жертвує всім заради нього, не дає йому можливості побудувати власні стосунки. Жінка не повинна забувати, що він – її син, а не партнер. І не можна перекладати на дитину всі проблеми повсякденного життя.
Найпростіший спосіб прищеплювати малюкам сімейні цінності – перевірені часом ігри, наприклад, дочки-матері. Рольові ігри можна використовувати в дитячому садочку чи початковій школі. Наприклад, комусь із дітей дати роль дідуся, комусь – онука чи племінника. В цих сімейних ролях маля зможе себе проявити.
Дитині важливо говорити, що вона в родині є донькою чи сином, а ми як батьки турбуємося про неї й допомагаємо вирости. З часом її варто активніше долучати до життя сім’ї: запитувати думку щодо спільних справ, довірити відповідальність за щось. Наприклад, доручити купувати їжу для кішки. Так вона привчається думати не лише про себе, а й турбуватися про інших, відчуває себе в родині важливою і значущою.
Олена Воробей, керівник дитячого ЕКО-центру розвитку дітей «Ладушки», дитячий психолог:
– Кожна родина має власні сімейні цінності, й дитина засвоює їх чи не від самого народження. Проявом їх є і стосунки батьків, і загальна атмосфера в родині. Дитина навряд чи зможе сформувати такі цінності самостійно, без участі мами й тата.
Не треба недооцінювати роль гри в житті малюка. Батьки часто вважають ігри просто розвагою, але, спостерігаючи за грою, можна зробити ґрунтовні висновки, а долучаючись до неї – здійснити її корекцію. Наприклад, організувати ігри, орієнтовані на родинні стосунки.
Також важливим є й підбір дитячої літератури, фільмів і мультфільмів. «Класикою» вважаються українські й російські народні казки, адже в них є і народна мудрість, і певні життєві сценарії і для хлопців, і для дівчат. До речі, багато казок орієнтовано на створення сім’ї, бо закінчуються весіллям.
У нашому центрі проводимо уроки доброти, життєвих цінностей. Кожне заняття присвячене одній з них – чуйності, співчуттю тощо. Обговорюємо з дітьми, наводимо приклади, розповідаємо, чому саме така поведінка є правильною і корисною для всіх.
Серед базових сімейних цінностей вирізняємо любов і дружбу, співчуття і чуйність, відвертість і повагу, особисту свободу і свободу іншої людини, справедливість і вірність. Дошкільнятам цікавіше буде послухати про це у формі казок чи історій про тварин, а увагу школярів, найімовірніше, привернуть історії про їхніх однолітків.
Марія БЄЛЯЄВА, «Освіта України»
