Сприяння хоробрості дитини-дошкільника

Хоробрість для маленької дитини є великим подвигом. Але хоробрість – здатність долати страх і сумніви на шляху навчання й досягнення своїх цілей – є також важливою частиною розвитку характеру, тією частиною, якої ніколи не пізно навчитись.

Хоробрість – це не відсутність страху. Це сила бути тим, ким і чим ти є, всупереч страху. Це готовність спробувати щось нове, ризикнути, вийти із зони комфорту. Батьки хочуть, щоб їхні діти були хоробрими, але в той же час не безрозсудними. Отже, як вам допомогти своєму дошкільнику розвинути хоробрість, не беручи на себе небезпечні ризики?

Зустріч зі страхом вимагає великої хоробрості, але коли його подолали, то він утрачає свою силу. Те ж саме відбувається і з дітьми. Тому, якщо ви хочете, щоб ваша дитина розвинула в собі хоробрість, допоможіть їй навчитися зустрічатись обличчям до обличчя з речами, яких вона боїться найбільше.

Переосмисліть ситуацію. Ваш дошкільник може багато разів випробувати хоробрість, якщо по-новому подивиться на свої страхи. Страшний монстр у спальні може виявитись усього лише купою одягу на стільці, як тільки на нього впаде промінчик світла. Спробуйте вмикати й вимикати світло доти, доки ваш малюк не почне сміятись над своїми страхами. Гавкаючий собака може здаватись дуже грізним, але якщо дитина зможе запропонувати йому поганятися за палицею чи м'ячем, то відчує себе більш сильною, і, можливо, цей собака їй навіть сподобається.

Почніть з маленьких кроків. Замість того щоби пригнічувати дитину, примушуючи її відразу ж і цілком протистояти своїм страхам, запропонуйте зробити невеликий крок до досягнення мети. Кожний рух уперед формує та зміцнює хоробрість, а значить, зробити наступний крок буде трохи легше, а потім наступний і так далі. Наприклад, якщо ви хочете, щоб ваша сором'язлива дитина грала з іншими дітьми, почніть з малого. Нехай на ігровому майданчику вона просто привітно помахає рукою іншому малюку. Коли дитині стане від цього комфортно, заохотьте її сказати цьому малюку «Привіт». Поступово формуйте в неї розвиток цієї навички аж до ігор пліч-о-пліч з іншими дітьми, а потім і взаємодії з ними. Кожний успіх на цьому шляху покаже дитині, на що вона здатна, і призведе до наступного кроку.

Випробуйте дитину, спробувавши щось нове. Ніколи не варто недооцінювати можливості дошкільнят. Якщо вони хочуть щось спробувати, дайте їм такий шанс і дозвольте робити помилки. Діти багато чого зможуть навчитись на своїх помилках, якщо повернуться до них і виправлять. Хоробрість – як м'яз, який можна натренувати, регулярно вправляючись. Кожний страх, який дитина долає, зрощує в неї хоробрість, необхідну для зустрічі з новими випробуваннями. Допоможіть вашій дитині знайти ті ситуації, в яких вона може проявити хоробрість, і вона ще вас здивує.

Не захищайте дитину надмірно. Батьки, які часто попереджають дітей про небезпеки кожного нового виду діяльності, часто приносять своїм дітям більше шкоди, ніж користі. Здорові страхи й обмеження можуть урятувати вашу дитину від реальної небезпеки, але надмірний захист заважає їй навчитися самостійно вирішувати проблеми та виходити з різних ситуацій. Неусвідомлено багато дорослих повторюють попередження, не переконавшись у тому, що проблема дійсно є. Коли ви ловите себе на тому, що хочете донести до дитини застережливу інформацію, зупиніться і спитайте себе, чи вірно це, і якщо вірно, то якою є ймовірність того, що це станеться. Іноді вашому дошкільнику краще отримати кілька синців, намагаючись зробити щось, що вище його фізичних можливостей, ніж якщо ви його зупините, навіюючи страх. Якщо ви підтримаєте його спроби, то він відчує хоробрість, яку використає потім в інших видах діяльності й незабаром розвине цілий ряд корисних умінь.

Продемонструйте свою хоробрість. Щоб допомогти дитині стати більш хороброю, дозвольте їй побачити, як ви самі обходитеся з речами, що викликають у вас страх. Якщо ви боїтеся комусь зателефонувати, озвучте свій страх. Після завершення розмови розкажіть про результати: «Ух, я рада, що все закінчилось. Вона була сердита, але все вирішилось» або «О, це не так страшно, як я думала». Знання про те, що в дорослих теж бувають страхи, які їм доводиться долати, буде потужним прикладом для дітей.

Заохочуйте і надихайте дитину. «Ви можете навчити вашу дитину проявляти хоробрість, закликаючи її стати краще в порівнянні із собою вчорашньою, розвиваючи в неї дух, який дозволить без страху протистояти труднощам, болю, небезпекам чи втратам», – каже Мері Діксон Лебо, експерт у питаннях виховання та матір чотирьох дітей.

Діти, які розвивають хоробрість у дошкільному віці, отримують від цього не тільки користь, а й безцінну навичку, яка в подальшому допоможе їм стати витривалими, мужніми, хоробрими й успішними дорослими.