Сьогодні лікарі більше навчені ставити діагноз і лікувати хворобу, ніж не допустити до неї
До вашої уваги пропонуємо основні постулати на тему здоров’я дітей, які є стрижнем наукового дослідження двох відомих українських науковців – Олександри Тяжкої, професора, завкафедрою І-ї терапії Національного медичного університету ім. О. Богомольця, і Михайла Курика, професора, директора Українського інституту екології людини.
Становлення незалежної України припадає на період переходу цивілізації до нової епохи – тобто на час великих змін. Саме це є першою причиною демографічної, екологічної, соціальної кризи народу України.
Статистичні дані однозначно свідчать, що потрібно кардинально змінювати політику держави відносно здоров’я дитини. Треба забезпечити максимальну соціальну підтримку і медичну допомогу вагітним жінкам і дівчаткам-підліткам. У державі пріоритетом повинна стати профілактика, зміщення акцентів із хворої дитини на здорову. Сьогодні близько 80 відсотків фінансів, що виділяються на охорону здоров’я, держава тратить на стаціонарну допомогу. І лише 20 відсотків – на амбулаторно-поліклінічну.
Лікарі більше зацікавлені (або так навчені) ставити дитині діагноз і лікувати хворобу, ніж не допустити до неї, і коригувати функціональні відхилення в маленькому організмі. Нині й не йдеться про індивідуальний підхід до здоров’я.
Оскільки стан здоров’я дітей сьогодні є екологічно детермінованим, це означає, що порушення проявляються на функціональному рівні, а не на фізичному.
Стомлене ІІІ тисячоліття
І ще одна особливість стану здоров’я дітей, яка стає ніби характерною для III тисячоліття. Постійне погіршення екології довкілля, накопичення в організмі токсинів, вплив хімічних чинників, електромагнітних полів призвели до синдрому стомлюваності.
Ці обставини викликають феномен так званого генетичного дефолту організму людини, коли саме через ендоекологічні проблеми, що розвиваються в організмі, клітини не можуть виконати свою індивідуальну генетичну програму розвитку.
Наведені факти однозначно свідчать, що сьогодні здоров’я дітей залежить від таких важливих складових, як наявність доступних і максимально інформативних методик об’єктивного визначення його рівня, ступеня залежності від ендоекологічного стану організму, екологічної свідомості всіх верств населення щодо ендоекологічних проблем дитини.
Час конкретних дій
За даними міжнародного співтовариства, характерною особливістю сьогодення є те, що здоров’я дітей є залежним від екологічного стану навколишнього середовища. І його треба аналізувати, насамперед, як індикатор екологічного благополуччя навколишнього середовища. Потрібно розробити доступні методики діагностики, які інтегрально визначали б проблеми. Насамперед, це апаратурний метод оцінки функціонального стану організму. Нині такі експресні методики діагностики розроблені, апробовані і введені в педіатричну практику. Саме завдяки їм ми розвиваємо ендоекологічну педіатрію.
Постає запитання: невже ми, дорослі люди, державні службовці всіх рівнів, впливові особи, не можемо знайти коштів, аби провести диспансеризацію не лише столичних, а й усіх дітей України, зробити повний реєстр здорових хлопчиків і дівчаток і розробити конкретні, діючі методики збереження їхнього здоров’я? Хіба не є моральним злочином дорослих перед дітьми факт, що ми не даємо їм ніякої гарантії майбутнього через відсутність гарантії здоров’я?
Здоров’я і освіта
Загалом, стан здоров’я українського підростаючого покоління характеризується такими особливостями, як зростання хронічної захворюваності, інвалідності, порушення становлення репродуктивної системи, відхилення психічного здоров’я, збільшення кількості дезадаптивних дітей, зниження показників фізичного здоров’я.
На думку фахівців, найважливішими чинниками цього є погіршення соціального статусу більшості дітей, якості харчування (особливо вживання чипсів, сильногазованих і слабоалкогольних напоїв), вплив екологічних чинників, медикаментозна «агресія», комп’ютеризація і легкодоступність мобільних телефонів тощо.
Доказом погіршення стану здоров’я наймолодших є істотне зростання кількості соціально неблагополучних дітей. Так, сотні тисяч не мають батьків, утратили одного з них, народилися поза шлюбом, у біженців і переселенців.
Проблема дитячого здоров’я пов’язана і з такою аномалією суспільства, як здобування знань ціною власного здоров’я. До першого класу дитина йде здоровою, а разом з атестатом отримує медичний діагноз. Водночас у школах і дитячих садках майже не проводиться ніяка ендоекологічна профілактика. Все, що сьогодні пов’язано з навчальним процесом, – це додаткові чинники порушення фізичного благополуччя.
Отже, є лише один шлях зберегти здоров’я дитини. Необхідно повернути навчальним закладам шкільних лікарів, які безперервно стежили б за здоров’ям дітей; озброїти їх сучасною апаратурою ендоекологічного моніторингу стосовно цього, навчити ендоекологічній діагностиці. Водночас треба наголосити, що надзвичайно важлива роль у формуванні освіти здоров’я дитини належить і вчителеві.
Екологічно кращі
Виходячи з таких проблем впливу довкілля на здоров’я дітей і враховуючи досвід європейських країн із забезпечення сприятливих екологічних умов у системі освіти, Український інститут екології людини з 1994 року у співпраці з освітянами, медиками, інженерами проводить систематичну роботу з розробки та впровадження в практику навчальних закладів простих та інформативних методик оцінювання функціонального здоров’я учнів, його залежності від екологічних умов довкілля та методик постійної ендоекологічної реабілітації стану здоров’я дітей у системі навчального закладу.
За цей час розроблено кілька регіональних програм, насамперед, у Києві, Київській області, а згодом і в інших областях країни. Це – «Екологічний дошкільний заклад», «Екологія, дитина, майбутнє» та інші. Завдяки такій роботі є ціла мережа центрів розвитку дитини. Серед них варто виділити: «Орлятко» (м. Демидів), «Ромашка» (м. Вишневе), «Барвінок» (м. Бровари), «Колосок» (м. Бориспіль) та інші.
Інститут екології людини у співпраці з освітянами отримав багато клінічного матеріалу щодо стану здоров’я дошкільників і школярів, що дало можливість розробити Методичні рекомендації з моніторингу стану здоров’я учнів, його залежність від стану довкілля і видати учням екологічні паспорти здоров’я.
Шпальти підготувала Оксана КОВТОНЮК, «Освіта України»
