Порада 1. Створіть турботливу систему взаємин, що прийматиме кожного члена сім'ї
Першочерговою потребою будь-якої людини є потреба у прийнятті, потреба в почутті приналежності до чого-небудь і кого-небудь. Потреба у прийнятті найбільш сильна саме в сім'ї. Наступний список дій допоможе вам додати духу прийняття в позитивні, інтерактивні (засновані на взаємодії й діалозі) заняття вашої родини.
А. Надайте своїй родині статус «прагне до розвитку». Це означає, що з певної хвилини ви усвідомлено приймаєте рішення активно й цілеспрямовано працювати (до того ж, щодня) над покращенням вашої сімейного ситуації. Можливо, для цього вам доведеться здійснювати такі дії:

• Відкладати поточні справи, щоби приділяти час дітям.
• Допомагати своїм дітям установлювати цілі й досягати їх.
• Приділяти сім'ї щодня не менше однієї години.

​Б. Розкривайте унікальність кожного члена сім'ї. Кожна дитина приходить у цей світ з основним комплексом унікальних умінь, здібностей, інтересів і талантів – з усього цього складається її справжня індивідуальність, її «унікальне я». В автентичних дітей є почуття надії, почуття, що сьогодні буде так само весело й цікаво, як було вчора, і що завтра буде так само весело й цікаво, як сьогодні. Наступні рекомендації допоможуть вам виявити й розкрити приховані таланти та інтереси кожного з ваших дітей.

• Поважайте й заохочуйте унікальність вашої дитини.
• Активно помічайте, коли діти роблять щось правильно й добре.
• Намагайтесь розпізнавати й не залишати без уваги добрі наміри дитини.

​В. Створіть удома атмосферу захищеності, миру та спокою. Діти розглядають вас і вашого чоловіка як надійний і безпечний тил. Проте, коли вони стають свідками домашніх конфліктів, цей «тил» руйнується дощенту. Ось деякі дії, які будуть гарантією того, що ваша сім'я стане й залишиться безпечним стійким тилом для ваших дітей, а не зоною бойових дій.

• Приховуйте ваші суперечки від дітей.
• Припиніть бути «борцем за справедливість», проявляйте милосердя й любов.
• Не дозволяйте використання словесних образ.
• Намагайтесь негайно боротися з деструктивною поведінкою.

​Порада 2. Сприяйте становленню ритму сімейного життя
Дітям потрібен розмірений ритм життя, його відсутність їх засмучує. Ритм має вирішальне значення для благополуччя вашої родини. Ви можете зробити такі кроки, щоби сприяти його формуванню.
А. Створіть прогнозований темп сімейного життя. Часом складно планувати події дня або тижня, але, як би там не було, кожна сім'я потребує певного темпу – заданої швидкості руху протягом дня, яка має пряме відношення до виконання таких основних видів діяльності, як:

• Певний час прийому їжі.
• Постійний час відходу до сну.
• Виконання конкретного переліку домашніх обов'язків.

​Б. Несіть відповідальність за свій вибір і прийняті рішення. Вибір, який ви робите, на 100% є вашою відповідальністю й безпосередньо впливає на якість вашої взаємодії з усіма членами сім'ї. Визнання власної відповідальності означає, що ви повинні бути готові поставити собі запитання, подібні таким:

• Чи є певні типи поведінки або шкідливі звички, які мені треба викорінити? Якщо так, то які?
• Чи витрачаю я більше грошей, ніж можу собі дозволити, можливо, ставлячи під загрозу фінансове становище своєї родини?
• Чи живу я нерозважливо, не піклуючись про особисту безпеку?
• Чи є в мене проблеми на роботі, викликані моїм ставленням, поведінкою або тим, що я поступився(лася) своїми принципами?
• Чи враховую я наслідки кар'єрних змін для своєї сім'ї (позитивні або негативні)?
• Чи приймаю я непотрібні, невиправдані ризики?
• Я коли-небудь будь-яким способом ставився(лась) до своїх дітей несправедливо?
• Чи не тому я не дбаю про своє здоров'я, що не висуваю до себе достатніх вимог?
• Чи приймаю я важливість шлюбних обітниць, чи не втратив(ла) я почуття або навіть віру? Я коли-небудь замислювався(лась), як така поведінка може впливати на мою сім'ю?
• Чи ставлю я роботу у пріоритет над сім'єю?

​Дайте відповіді на ці запитання й на будь-які інші, які спадуть вам на думку, щоби побачити, який вплив ваші рішення мають на сім'ю. Нехай ваші відповіді визначать, що вам необхідно змінити в першу чергу.
Порада 3. Створюйте значущі ритуали та традиції
Ваша сім'я може шанувати обряди або дотримуватись ритуалу відходу до сну, який, наприклад, полягає в купанні дитини й читанні їй книги на ніч. Ось лише деякі способи створення ритуалів і традицій у сім'ї.
А. Плануйте змістовні урочистості. Дні народження, День батька, День матері та інші події – усе це можливості, щоби створити традиції або навіть ритуали.

• Під час свят створюйте кулінарні традиції.
• У дні народжень вмикайте одну й ту саму музику.
• Нехай ваші діти купують символічні подарунки або виготовляють їх власноруч.

​Б. Розповідайте сімейні історії. Започаткуйте традицію збиратись усією сім'єю й розповідати сімейні історії, супроводжуйте їх показом слайдів і розгляданням пам'ятних сувенірів. Відкривайте фотоальбоми або переглядайте старі фільми, щоби покращувати навички розповіді.
В. Створіть ритуали вітання та прощання. Побажання доброго ранку й солодких снів, обійми, поцілунки, зустріч при поверненні додому – усе це чудові прояви уваги, теплоти й турботи у ставленні до близьких людей.
Г. Організовуйте вечори творчості. Можна разом складати вірші, коли кожний член сім'ї придумує по рядку, задаючи певну тематику або діючи спонтанно, під настрій. Потім можна покласти отримані вірші на музику та всією сім'єю створити пісню. А можна розіграти невелику лялькову або театралізовану виставу, сценку чи пантоміму.
Порада 4. Будьте активними у спілкуванні
Найсуттєвіше з того, що ви можете дати своїм дітям, – це ваші здатність та вміння слухати й розмовляти. Конструктивний і плідний діалог ураховує потребу кожного члена сім'ї у прийнятті, самоповазі, заохоченні й безпеці.
А. Змініть тло, в якому відбувається спілкування. Ви виявите, що ваші діти затишніше почуваються, більш сприйнятливі та схильні розкриватись у комфортних і «безпечних» умовах, а не тоді, коли ви садите їх на стілець або за стіл, щоби порозмовляти. Ось кілька стратегій заохочення активного обміну інформацією:

• Знайдіть час, щоб розмовляти під час поїздок у машині або у громадському транспорті.
• Розмовляйте під час ігор.
• Слухайте аудіозаписи (музику, виступи, аудіокниги й т. п.) зі своїми дітьми й діліться думками.

​Б. Обговорюйте такі делікатні питання, як політика й релігія. Мета таких обговорень – навчити дітей висловлювати свою думку та спілкуватись. Надаючи дитині майданчик для самовираження, ви зміцнюєте її впевненість у собі й покращуєте навички спілкування.
В. Займайтеся спільною діяльністю. Всією сім'єю займайтесь такими груповими видами діяльності, як:

• Облаштування кімнати (наприклад, декорування чи фарбування стін).
• Прибирання дому.
• Миття машини.
• Спорудждення іграшкового будиночка або будиночка на дереві.
• Садові та городні роботи.

​Порада 5. Вчіться долати кризи
На жаль, у сімейному житті не виникає питання про те, чи станеться криза, – виникає лише питання, коли вона станеться. Незалежно від того, наскільки безхмарним є ваше життя, незалежно від того, наскільки змістовне ваше виховання, ви будете зіштовхуватись з кризами, і це так чи інакше вплине на ваше сімейне життя. Можливо, ви виявите, що ваша дитина потрапила в погане оточення або спробувала палити. Або ваша сім'я повинна буде адаптуватись до життя з хронічно хворим родичем. Орієнтуватись у бурхливих водах кризи вам допоможе попередньо та свідомо розроблений антикризовий план, що включає будь-які пункти з наступних.
А. Будьте готові до криз. Вирішальне значення при подоланні кризи відіграє підготовка. Тримайте в полі зору певні попереджувальні сигнали, які можуть підказати вам, що назріває криза.
Б. Усувайте небезпеку. Це може означати конфіскацію небезпечних предметів, перешкоджання контактам дитини з певними людьми або її видалення з небезпечного місця – фізично чи емоційно.
В. Виправляйте проблему, а не людину. Ніколи не нападайте на члена сім'ї, не звинувачуйте його у виниклій кризі. Коли ви засмучені з приводу дитини, виникає спокуса звинувачувати та критикувати її. Якщо ви це зробите, наступного разу, коли дитина потрапить у неприємності, вона буде вчитись усіляко приховувати свою діяльність. Краще спрямовуйте свою енергію на вирішення проблеми.
Г. Змикайте ряди. Коли приходять труднощі, члени сім'ї схильні нападати, звинувачувати та сварити один одного. Важливо зрозуміти, що сімейні взаємини повинні бути вище звинувачень та особистих нападок. Якщо члени сім'ї не зможуть об'єднатись один з одним, криза зруйнує єдність сім'ї.
Д. Шукайте вищий сенс у своїх негараздах. Не дозволяйте собі засмучуватись без причини, сенсу й мети. Ви повинні створити деяку цінність переживань, які ви відчуваєте в житті. Якщо будь-яка неприємність (або щось погане) торкнеться одного з ваших близьких, ви можете отримати з цього урок, і тим самим більш ефективно захищати його й ваших дітей у майбутньому. Ви також можете долучитись до суспільних справ, щоби знайти сенс у пережитому.