Професійні проби самовизначення учнів

На сучасному етапі розвитку освіти проблема професійної орієнтації є дуже актуальною. Зміст виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі із професійного самовизначення учнів спрямований на розвиток прагнення до усвідомленого вибору професії, що відповідає здібностям, інтересам учнів і включає формування в них уявлень про ринок праці, професії, що є потрібними та перспективними, якості сучасного професіонала та його ключові кваліфікації.

При психолого-педагогічних дослідженнях установлено, що ранній юнацький період є найбільше сензитивним для професійної орієнтації в контексті розвитку цілісної самосвідомості та самовизначення особи. У психологічному словнику "Професійна орієнтація – це комплекс психолого-педагогічних і медичних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу працевлаштування молоді відповідно до сформованих бажань, схильностей і здібностей та з урахуванням потреби у фахівцях народного господарства й суспільства в цілому".

Професійне самовизначення ми визначаємо як найважливіший "особистісний приріст" учнів у процесі професійної орієнтації.

У теоретичних аспектах розгляду проблеми професійної орієнтації учнів особливе місце посідають професійні проби. Професійна проба – це моделювання елементів конкретного виду професійної діяльності, що мають завершений вигляд, яке сприяє свідомому й обґрунтованому прийняттю рішення про оцінку, самооцінку її виконання; це "примірювання" своїх індивідуальних особливостей до конкретної праці відповідно до її вимог. Проби можуть проходити протягом навчального процесу та в позаурочній роботі. У ході професійних проб учням повідомляють базові відомості про конкретні види професійної діяльності; моделюються основні елементи різних видів професійної діяльності; визначається рівень готовності учнів до виконання проб; забезпечуються умови для діяльності. При цілеспрямованій професійній орієнтації важливе поєднання словесно-наочних методів із практичними.

Така модель отримала визнання в ряді держав Європи й Азії. Її обґрунтування дав японський професор С. Фукуяма.

Особливості професійної проби. На кожному етапі проводиться діагностика загальних і спеціальних професіонально важливих якостей.

Результатом кожного етапу та всієї проби є отримання завершеного продукту діяльності – виробу, виконання функціональних обов'язків професіонала.

Виконання проби спрямоване на формування в учнів цілісного уявлення про конкретну професію, групу споріднених професій, сферу, що їх включає.

Професійна проба спрямована на розвиток інтересів, схильностей, здібностей, професіонально важливих якостей особи, що досягається за рахунок поступового ускладнення виконання практичних завдань відповідно до рівня підготовленості школярів до її виконання, внесення у зміст проби елементів творчості й самостійності.

Перевага методу полягає в тому, що професійна проба включає три найважливіші компоненти соціально-економічної компетенції особистості: технологічний, ситуаційний і функціональний, що дозволяє виявити усвідомлення оптимальної відповідності вибраної діяльності учням і відтворити цілісний образ професії.

Технологічний компонент характеризує операційну сторону професії, припускає оволодіння прийомами роботи учнів зі знаряддями праці, знаннями про послідовність дій на предмет праці з метою отримання завершеного виробу. Даний компонент спрямований на ознайомлення зі способами отримання знань і вмінь та їх застосуванням у практичній діяльності. Він дозволяє відтворити наочну сторону професійної діяльності.

Ситуативний компонент відтворює змістовну сторону професійної діяльності, визначає її предметно-логічні дії. Виконання завдань вимагає від учнів певних розумових дій на основі досвіду та знань. Учень повинен знайти спосіб діяльності, який найбільшою мірою відповідає його природним даним і формі поведінки, що склалася у нього.

Функціональний компонент відображає динамічну сторону професійної діяльності, визначає успішність освоєння способу діяльності за допомогою засобів, прийомів, внутрішніх компенсаторних механізмів учнів. Фіксуються показники, яких треба досягнути, виходячи із завдання проби.

Заслуговує на увагу досвід використання професійних проб у школах Японії. С. Фукуяма виділяє три основні чинники усвідомленого вибору професії: самоаналіз, аналіз професії та професійні проби. Дані чинники використовуються нами як самостійні етапи професійного самовизначення учнів.

Самоаналіз здійснюється в поєднанні зі спостереженням, вивченням та оцінкою експертів – педагогів, психологів, батьків – для своєчасної корекції самооцінки. Пройшовши діагностику, учні отримують об'єктивну інформацію про свої особові особливості. Щоби виявити свої можливості, учні піддають аналізу свій характер, уміння, навички, інтелектуальні здібності та фізичну силу. На етапі самоаналізу головними є самопізнання та діагностика природних схильностей, інтересів, бажань.

Аналіз професій полягає у вивченні можливих родів занять, вимог, що пред'являються до людини тим чи іншим видом діяльності. Учні старших класів часто роблять свій професійний вибір під упливом зовнішніх умов (сім'ї, ЗМІ, громадських організації), не володіючи при цьому об'єктивними знаннями про особливості вибраної професії.

О. Кочетов відзначає, що раннє знайомство з різними видами людської діяльності не тільки розширює загальний світогляд дитини, а й, що особливо важливо, відкриває можливості для раннього прояву та конкретизації її інтересів і схильностей: "Людина, яка з дитинства ставить перед собою конкретні цілі, пов'язані з майбутньою професією, хай вони й багато разів змінюються, прагне усвідомити своє майбутнє місце в суспільстві, навряд чи поповнить армію "важких підлітків" і соціально неблагополучний контингент молоді".

Професійні проби дають підлітку можливість набути досвід у тій діяльності, яку він вибрав, і визначити, чи відповідає її характер його здібностям і вмінням.

Реалізація цього підходу припускає самостійне та повне виконання роботи з покладанням усієї відповідальності за неї на учня. Позитивним явищем може бути той факт, що професійні проби можуть виступати як одна з форм тимчасової зайнятості учнів. Професійні проби дозволяють залучити учнів до праці, сформувати початкові професійні вміння, отримати досвід взаємодії з роботодавцем, інформацію у сфері трудових відносин.

У результаті проходження професійних проб учні мають нагоду випробувати свої сили у професіях різних сфер діяльності. Розглядаючи професійну пробу як процес, ми можемо відзначити її діагностичні та навчальні можливості. Крім того, професійна проба стимулює формування адекватної самооцінки рівня готовності учня до майбутньої професійної діяльності, виступає ефективним механізмом формування й розвитку майбутньої професійної "Я-концепції" особи.

Роль учителя розглядається як роль організатора, порадника, консультанта, тренера.

За період навчання в 7–9-х класах учні мають нагоду випробувати свої сили в численних професійних пробах. Деякі види діяльності можуть стати для них хобі, не заважаючи, а тільки орієнтуючи на вибір майбутній професії. Підліток може вибрати професію, що знаходиться на стику двох спеціальностей.

Таким чином, роль професійних проб як способу організації роботи профорієнтації в загальноосвітній установі полягає у створенні ефективних умов для усвідомленого професійного самовизначення учнів за рахунок спеціальної організації їх діяльності, активної проби сил у різних видах професійної діяльності, розширення знань про світ професій, формування здатності вибирати сферу діяльності, що оптимально відповідає їх особливостям і запитам ринку праці.