Що робити, якщо ваша дитина – одинак

Вашій доньці 15, але здається, ніби вже цілих 50. Вона віддає перевагу читанню хороших книг над «тусовкою» з подругами, прогулянці зі своєю улюбленою собакою над танцями на дискотеці або більше прагне затишно вмоститись у власному ліжку, ніж заснути в химерному кріслі-мішку під час галасливої вечірки. У її віці ви би, швидше за все, не спали всю ніч, весело сміючись зі своїми подружками, або вечорами катались на велосипеді із сусідськими дітьми. Ви здивовані, розгублені та стурбовані її пріоритетами і для себе навіть назвали її «одинаком».

Незважаючи на те, що це може бути зовсім не властиво вам, для деяких людей проводити багато часу на самоті – абсолютно нормально. На думку психологів, дитина, яка прагне усамітнення, імовірно, просто має потребу в деякому просторі, в якому спокійно могла би споглядати навколишній світ. Або подібним чином використовує необмежену кількість часу, щоб активно розвивати свою уяву. Можливо, їй просто потрібно посидіти під дубом на самоті й зміцнити свій зв'язок з природою. У будь-якому випадку, вона перебуває в чудовому товаристві. Талановиті письменники й художники, такі як Беатріс Поттер, Редьярд Кіплінг, Мікеланджело та багато інших у дитинстві теж були одинаками.

Ви все ще відчуваєте незначну тривогу? Що ж, навіть при тому, що схильність вашої доньки до проведення часу наодинці із собою може бути абсолютно нормальною, ніколи не завадить зробити певні кроки, щоб розібратись у всьому, заспокоїти свій розум і серце. Психологи пропонують поговорити про ваші побоювання з дитиною й поставити їй наступні чотири запитання, щоби потім визначитися, є її дії вільним вибором чи все-таки наслідком завуальованої проблеми.

• Скажи, ти проводиш час на самоті, тому що відчуваєш себе знехтуваною чи, можливо, вигнаною твоїми однокласниками?
• Дражнить тебе хто-небудь у школі чи, може, грубо або образливо коментує твої слова чи вчинки?
• Чи відчуваєш ти себе самотньою або сумною більшу частину часу?
• Чи хотіла б ти, щоби твоє життя було якимось іншим, ніж таке, як зараз?

Якщо дитина відповідає «так» на будь-яке з поставлених запитань, у такому випадку її уникнення соціальної комунікації може служити способом, за допомогою якого вона долає свій біль. Запропонуйте свою підтримку, довірливо порозмовлявши про все, що сталось, і, за необхідності, обговоріть план свого втручання, наприклад, зустріч з учителями або шкільною адміністрацією.

З іншого боку, якщо ваша донька каже вам, що їй дуже подобаються її книги, її собака та її власне ліжко, що вона насолоджується тим часом, коли може просто побути одна, то, швидше за все, вона є тим рідкісним і прекрасним птахом, який ширяє на крилах самотності. Усі ми різні з народження. Навчіться отримувати задоволення від унікальності своєї дитини. Можливо, у вас зростає майбутній нобелівський лауреат, художниця або автор бестселлерів. Допоможіть дитині розкритись, і це зробить щасливими всіх.