| Головна » Файли » Портфель документів » Консультація |
Нова концепція старшої ланки середньої освіти
| 01.01.2017, 23:32 | |||||||||||||||||||
| У розвинених країнах старшокласники після початкової та основної школи, як правило, проходять процедуру вступу до профільних академічних чи професійних ліцеїв. Власну концепцію старшої ланки загальної середньої освіти у статті пропонує заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею Володимир Бєлий. У нас переважає аморфне ставлення до вибору своєї освітньої траєкторії, у більшості люди зорієнтовані на отримання лише «документу» про освіту, хай навіть сумнівної якості. Таке ставлення може змінитися лише у випадку появи чітко означеної політичної волі керівництва держави до здійснення системної освітньої реформи. Зараз вперше у новітній історії незалежної України уряд затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Акцент поставлено саме на загальну середню освіту, адже це той сегмент освіти, що охоплює всіх і завжди. Саме у контексті суспільних очікувань на новоякісну організацію освітньої справи і пропонується ось це ескізне бачення кардинально нової концепції діяльності старшої школи як окремої, профільної, ланки загальної середньої освіти. Концепт На противагу наявному офіційному варіанту, поданому колишнім складом МОН (Концепція профільного навчання - 2014) наголошую не лише на профільному змісті навчання, а й на структурному відокремлені ІІІ-го ступеню загальної середньої освіти від школи як такої у формат окремих закладів виключно для старшокласників (10 – 12 класи). При цьому зі збереженням їх у рамках єдиної державної системи загальної середньої освіти. Ці заклади (академічні і професійні ліцеї та професійні коледжі) мають працювати виключно як окремі юридичні особи. Таке відокремлення, у першу чергу, потрібне заради впровадження відповідних віковим особливостям здобувачів освіти форм здійснення навчання та шляхів переходу до дорослих форм здобуття подальшої професійної освіти: вищої та робітничо-технологічно-сервісної. Ліцей/коледж має сприйматися у громаді як такий етап освіти, що вже не є шкільним, але ще не є і університетським. Текст цієї концептуальної «конструкції» пропоную у вигляді рамкових обрисів майбутньої дорожньої карти. КОНЦЕПЦІЯ зорієнтована на організацію діяльності старшої школи (10 – 12 класи) виключно як окремої ланки національної системи загальної середньої освіти на засадах реалізації чинників, здатних забезпечити якісно новий рівень освіти школярів у масових вимірах завдяки системному врахуванню:
Мережа профільних ліцеїв Ліцейську мережу кожної територіальної громади (місто, сільський район, район у місті, освітній округ) для старшокласників складають:
Ліцеї професійного спрямування охоплюють усіх ліцеїстів певним профільним циклом професійних курсів за стандартами, передбаченими для їх професійної сертифікації. Крім того, ці ліцеї надають додаткову можливість для тих, хто планує вступати до ВНЗ, за наявності не менше ніж 14 таких осіб, пройти цільове додаткове навчання за програмами поглибленого вивчення спорідненого даному ліцею предметного профілю. Структуру локальної ліцейської мережі визначають органи системи місцевого самоврядування, як-от: орган управління освітою, зацікавлені депутатські комісії та громадська освітня рада громади, що має складися з представників шкільних рад та виборних представників від територіальних осередків громади з числа самовисуванців і представників громадських організацій (за бажанням). Окремі ліцеї власну структуру узгоджують/адаптують із загальною структурою мережі своєї громади. При цьому ліцеї можуть бути як однопрофільні, так і багатопрофільні. Освітньо-профільні галузі Всі учні одного класу у кількості від 28 до 30 осіб мають однаковий цикл профільних та загальноосвітніх дисциплін. За потреби чи бажання до певного розширення вибору останній реалізується завдяки формуванню класів різного профілю або у межах даного ліцею, або шляхом створенням оптимальної кількості окремих вузькопрофільних ліцеїв. У навчальному плані кожного класу має бути 4-5 профільних предметів певного профільного циклу і 6-5 загальноосвітніх. Відповідно навчальні програми мають бути двох видів: профільного змісту з поглибленим рівнем складності та загальноосвітнього змісту з відповідним йому рівнем складності. Для забезпечення на перехідному етапі додаткового адаптаційного періоду для остаточного вибору профілю в перший рік навчання (10-й клас) усі предмети вивчаються за програмами першого року їх поглибленого вивчення. Так, завдяки зануренню у зміст високих предметних вимог, кожен ліцеїст зможе отримати об’єктивну картину своєї профільно орієнтованої спроможності. З другого року (11-й клас) зміна профілю виключається. У загальнодержавному вимірі з метою узгодження діяльності ліцеїв задля подальшого продовження освіти її здобувачами встановлюються такі освітні напрямки широкого спектру:
Зміст і структура діяльності Навчальний ресурс передбачає наступну ескізну «архітектуру» використання запланованого навчального часу як виразника вікових особливостей старшокласників: Лекційні заняття як діяльність із засвоєння нового матеріалу під керівництвом учителя з використанням усіх видів пам'яті та сприйняття учнями програмного змісту і включають формування детального плану-конспекту з опрацьованої теми. Практичні заняття як діяльність, що йде слідом за лекціями й тісно пов'язана з теоретичним матеріалом. Вони націлені на розвиток самостійності учнів у застосуванні раніше вивченого завдяки виконанню під керівництвом вчителя завдань, вправ та питань із програми ДПА/ЗНО, олімпіад, турнірів тощо. На практичних заняттях використовуються комп'ютери з відповідним навчальним програмним забезпеченням. Практично-навчальний матеріал подається так, щоб бути засвоєним ліцеїстами на навчальних заняттях. Традиційні для школи поточні домашні завдання замінюються роботою на цих практичних заняттях. Для проведення занять з дисциплін з профільного циклу клас ділиться на дві групи. Поточні консультації як позакласна і позаурочна спільна діяльність учителя з бажаючими того учнями за окремим розкладом: до або після занять. Полем навчальної діяльності на консультаціях є тематичні добірки вправ («підготовки» до тематичних і підсумкових атестацій). Тематичні консультації як потужний технологічний потенціал щодо формування рівня освіченості випускників. Ці консультації можуть проводитись по суботах із предметів профільного циклу і з державної мови навчання - української. У дану суботу на консультацію приходять вчителі тільки одного предмета. Мета консультації у тому, щоб допомогти учням виконати домашнє атестаційне завдання, текст якого вони одержують у п'ятницю після занять, а виконану роботу здають на перевірку в понеділок до занять або у цю ж суботу. Наступної суботи - консультації з іншого профільного предмету (згідно спеціального розкладу, зафіксованого у річному плані роботи). У підсумку, «занурення» у даний предмет відбувається один раз на місяць і, як перевірено практикою, це забезпечує міцні та системні знання ліцеїста рівня автоматичних практичних умінь. Факультативи й спецкурси як традиційна форма роботи з учнями, котрі мають високий природний потенціал обдарованості. Їхнім змістом є розв'язування нестандартних та олімпіадних задач та здійснення складних дослідів та експериментів. Практикуються міжпредметні факультативні робочі програми. Науково-дослідницькі роботи ліцеїстів як виконання кожним учнем однієї «курсової» роботи в 10-му та 11-му класах. У 12-му класі учні зосереджуються на підготовці до підсумкових атестацій та проходження ЗНО. Теми пропонуються науковими керівниками – педагогами ліцею та викладачами університетів, котрі залучаються до співпраці з ліцеєм. Захист робіт проводиться на науковій конференції, на секціях у строки згідно з планом роботи ліцею. Надалі робота може бути рекомендована для участі у конкурсах наукових праць Малої академії наук. Оцінка за науково-дослідницьку роботу враховується у загальному підсумковому балі кожного ліцеїста. Професійно-консультаційний Центр ліцею є базисом для професійного самовизначення ліцеїстів щодо або продовження освіти у вищому навчальному закладі, або пошуку чи створенню робочого місця. Сенс його існування - це вихід за межі як стандартних функцій педколективу, так і ліцейських територіальних обмежень у світ громади міста, області, країни та світу. Години методичної роботи вчителів (від однієї до трьох) з окремими ліцеїстами (до п'яти осіб) як діяльність, що спрямована на розширення методів не урочної роботи з учнями. У тому числі для супроводу роботи учнів з підготовки курсових робіт, а також для супроводу додаткових наукових досліджень учнів за інтересами та до їх участі у конкурсах МАН. Цей основний «каркасний» базис діяльності педколективу з ліцеїстами нанизує такі принципово важливі для досягнення якості освіти ресурсні важелі. Учителі ліцею мають можливість працювати без:
У контексті динамічних властивостей системи маємо наступні важелі забезпечення якості освіти: Форми навчальної діяльності
Виконана домашня робота подається учнем на перевірку або відразу у суботу, або у понеділок до початку занять. Опісля цього, на першому ж занятті за розкладом учитель проводить аналіз її виконання через призму додаткового уточнення вибраних методів виконання завдань, а тільки потім з цієї ж теми виконується аудиторна тематична робота. При такій організації навчальної діяльності відчутний навчальний ефект одержують від стандартних властивостей феномена глибокого концентрованого практичного занурення у зміст програмного матеріалу. Для цього треба підбирати доступні, але вагомі за складністю завдання, бо нескладні завдання не є сприятливими ні для освітньої підготовки учня, ні для формування його працелюбства. Щосереди навчальні заняття здійснюються лише у першій половині дня, а у другій передбачаються гурткові та секційні заняття, культурологічні заходи за інтересами для всіх ліцеїстів. Навчальний рік поділяється на триместри, що для старшокласників, як семестри для студентів ВНЗ, забезпечує дотримання принципу природної відповідності віковим особливостям учнівського контингенту. При цьому навчальний рік завжди розпочинається з понеділка і закінчується як сам, так і проміжні його етапи (триместри) у суботу, що забезпечує дотриманням базової планової одиниці – навчального тижня. Навчальна практика здійснюється у кінці навчального року після закінчення навчальних занять за основним розкладом для учнів перевідних класів (10-го та 11-го) і полягає у додатковій навчальній «сесії» з предметів профільного циклу у частині поглиблення практичних навичок застосування програмної теорії. Завершується практика подачею кожним учнем своєї курсової роботи та виконанням підсумкових атестаційних робіт, щоб отримати дозвіл на продовження навчання у ліцеї (коледжі) учнями, котрі не мали прохідного балу за результатами поточних триместрів. Управління ліцеєм Діяльність ліцею здійснюється під керівництвом директора та його заступника (одного) на засадах менеджменту. Директор і його заступник зобов'язані окрім педагогічної освіти та практичного педагогічного досвіду роботи мати також кваліфікацію менеджера в освіті. Дозвіл на здійснення ще й педагогічної діяльності директором та заступником може бути отриманий лише з дозволу освітньої Ради місцевої громади (див. далі). Організацію поточної роботи на кожному базовому сегменті діяльності закладу забезпечують у залежності від його структури від трьох до шести методистів. Це методисти з:
Право підпису на документах з обігу грошових коштів, що передбачаються як щоденні, щотижневі, щомісячні, щоквартальні та щорічні за єдиними для всієї країни «формулами» належить інтенданту ліцею. Аналогічно з матеріально-технічними витратами. Право підпису на документах з обігу грошей, що передбачаються у рамках фінансування проектного спрямування на рівні самого ліцею належить канцлеру (відповідальному секретарю) Ради ліцею, а тих проектів, до яких ліцей залучається у рамках діяльності освітньої Ради місцевої громади як складова її мережі – канцлеру (відповідальному секретарю) цієї ради. Рада ліцею складається з директора, заступника, методистів, предметних координаторів та представників батьків. Освітня Рада місцевої громади складається з представників, визначених у Положенні про освітню раду місцевої громади. Педагогічні кадри Комплектацію закладу педагогічними кадрами та заміщення вакансій, що виникатимуть, забезпечує освітня Рада місцевої громади на основі відкритого конкурсу претендентів на всі педагогічні посади кожного закладу. Такий підхід забезпечить:
Контингент ліцеїстів складають випускники основної школи (6 – 9 класи) на основі їхніх особистісних побажань та досягнутого за підсумками навчання рівня освітньої підготовленості, продемонстрованого під час обов'язкового проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО-9). Контингент учні академічних і професійних ліцеїв формується як база носіїв диференційованого суспільного статусу для випускників основної школи у залежності від їхніх результатів незалежного вимірювання рівня навчальної компетентності (для навчання у старшій школі окрім бажання до певного профілю треба додати відповідну йому підготовленість як результат навчання в основній школі). Така практика соціально-особистісної відповідальності через персональну відповідність рівню вимог вибраного роду діяльності сприятиме реальному підвищенню рівня мотивації до навчання на окремих його етапах. За результатами незалежних, на рівні самого ліцею, тобто незалежних від вчителя «свого» класу, річних підсумкових атестацій учні або переводяться до наступного класу, або за певного незадовільного рівня залишаються (дублюють) на повторний курс. Дозволяється лише одне дублювання. Повторення незадовільного рівня після дублювання призводить до відрахування із закладу. За сприяння органів управління освітою місцевого самоврядування учень продовжує здобуття загальної середньої освіти у закладі іншого профільного спрямування. Передбачається право кожного вчителя та учня на 7 днів екскурсій на рік під час навчальних занять як елементів навчального річного плану. Самооцінка діяльності Моніторинг роботи вчителів/вихователів Індивідуальне вивчення потенційних можливостей окремих педагогічних працівників адміністрацією й завідувачами кафедр доповнюється наступними системними дослідженнями :
Аудиторна атестаційна робота (ААР) як оцінювання, що здійснюється по завершенню комплексної глобальної теми і опісля виконання комплексного домашнього контрольного завдання. Під час ААР клас ділиться на групи і кожен учень сидить за окремим столом. Кількість варіантів визначається вчителем. Зміст роботи включає елементи різного рівня складності. На цьому етапі (ААР) головним є усунути щонайменші можливості учнів до списування. Такий підхід з боку всіх вчителів стає потужним і системним мотиватором вчитися наполегливо та по-справжньому цілеспрямовано. «Директорські/кафедральні» атестаційні роботи (Д/КАР) як внутрішнє незалежне оцінювання, що здійснюється в режимі атестаційно-підсумкової «сесії», під час якої призупиняються поточні навчальні заняття за розкладом уроків, а натомість за визначеним переліком дисциплін проводяться письмові атестаційні роботи, для чого складається спеціальний розклад. Варіанти завдань готуються в день проведення роботи з використанням комп'ютерної та розмножувальної техніки. Конкретні завдання й питання вибираються із загального банку завдань комісією, призначеною наказом директора ліцею. Банк завдань, сформований відповідними кафедрами, зберігається на магнітних носіях і щорічно поповнюється й коректується. Цей щорічний етап роботи є внутрішнім моніторингом діяльності учнів та їхніх вчителів за підтримки вихователів та батьків і має непересічне значення для всього ліцейського загалу. Теоретичний предметний диктант як вид поточного якісного оцінювання, що здійснюється на практичних заняттях з метою закріплення та самоконтролю засвоєння формальних теоретичних знань, опрацьованих на лекціях. Допускається перевірка визначень основних понять, уміння пояснити сутність понять, навести приклади тощо. Індивідуальні відпрацьовування як спеціальне завдання, передбачене для тих учнів, які за підсумками триместру мали проблемами. Воно надає цим учням додаткову можливість доопрацювати необхідний навчальний мінімум і продовжити навчання у ліцеї. Завдання видається перед початком канікул і учень має відзвітувати про виконання або у формі індивідуальної співбесіди, або письмово протягом першого тижня занять нового триместру. Додаткові заняття – відпрацьовування («п'яті пари») впроваджені для учнів, що прогуляли або проігнорували виконання робочих завдань під час занять за розкладом. Проводяться за особливою схемою організації в режимі особистої відповідальності учня, що бажає виправити ситуацію. Організація цієї роботи не допускає зовнішнього примусу з боку педагогічного колективу. Ціль: дати можливість виконати формально-обов'язковий обсяг роботи з предмета. Пробне внутрішнє «ЗНО» як завершальний етап роботи на повторення і систематизацію пройденого програмного матеріалу. Підсумкова бальна оцінка за триместр/семестр виставляється як середня за аудиторні тематичні письмові роботи й коригується при необхідності всіма іншими оцінками. Базисною є вимога, щоб оцінка показувала ступінь володіння програмним матеріалом на рівні вміння його практичного застосування й обов'язково виходила за рамки констатації формальних знань. Спірні ситуації вирішуються вчителем на користь учня. Поточне переписування робіт для покращення оцінки виключається. Для підвищення оцінки виділяється один тиждень наприкінці семестру й за спеціальним розкладом учні виконують тематичні атестаційні завдання. Текст завдання готує не вчитель, а кафедра. Роботи учнів шифруються й перевірку виконує колектив кафедри. Щоб учні не застосовували принцип «раптом пощастить», а опиралися на ґрунтовну підготовку, оцінка повторної атестації є остаточною. У тому числі й більш низька, ніж до перездачі, бо учень розкрив свій справжній остаточний рівень підготовленості. Педрада за підсумками навчальної роботи учнів проводиться тричі на рік як підсумки триместрів. Матеріали до педради готуються на базі загальноліцейської системи електронних журналів у розрізі системи показників. Головний зміст таких засідань педради в тім, щоб детально «озвучити» всю інформацію довкола «проблемних» учнів і групи лідерів. Інформація зберігається в електронному журналі й виноситься у мережу Інтернет. Батьки мають доступ тільки до персональної сторінки своєї дитини. Підсумки діяльності Всі ліцеїсти мають проходити ЗНО з усіх предметів навчального плану: з профільних (4 – 5 предметів) поглибленого рівня та інших предметів рівня стандарту. Такий підхід має на меті створити потужну базу профільної підготовки абітурієнтів системи ВНЗ, котра якісно змінить рівень конкурентоспроможності нової української університетської спільноти. Зворотній зв’язок Електронно-інформаційний ресурс Інформаційно-електронний ресурс ліцею (сайт) забезпечує постійний прямий та зворотній зв'язки у ланцюжку «учні ліцею – педагоги – батьки - абітурієнти ліцею». Документообіг та підготовка як різноманітних матеріалів для досліджень, так і обробка результатів роботи здійснюються на основі електронної бази учнів, електронного класного журналу й електронної бази вчительського навчально-методичного програмного й додаткового матеріалу. Оформлення додатків до атестатів та свідоцтв випускників ліцею виконується з допомогою електронної обробки, результати якої автоматично надходять до єдиної державної бази про випускників ліцеїв країни. План-схема реалізації Концепції Для реалізації Концепції є необхідними наступні пункти план-схеми. 1. Прийняти Концепцію на засіданні Колегії МОН. 2. Розробити нові Положення про академічний та професійний ліцеї і професійний коледж. 3. Прийняти новий штатний розпис для академічного та професійного ліцеїв і професійного коледжу окремо. 4. Розробити новий мінімально необхідний базовий перелік матеріально-технічного та фінансового забезпечення для академічного та професійного ліцеїв і професійного коледжу окремо. 5. Визначити орган у системі місцевого самоврядування, відповідальний за формування мережі закладів старшої школи як окремої, профільної, ланки загальної середньої освіти у межах закріпленої за ним адміністративної території. 6. Розробити Положення про освітню Раду місцевої громади, зокрема у частині її повноважень щодо відкритого конкурсу претендентів на всі педагогічні посади кожного профільного закладу місцевої громади. 7. Визначити Порядок формування своїх навчальних планів профільними закладами місцевої громади. 8. Надати статус ліцею у перехідний період виключно тим закладам, котрі працюють у складі 9-х – 12-х класів. 9. Здійснювати профілювання ліцеїв як за переліком поглибленого вивчення основ наук, зорієнтованого на ВНЗ, так і у ніші спрощеного інтелектуального навантаження, зорієнтованого на сферу послуг та матеріально-технічного конструювання, будівництва тощо. 10. Встановити посади директора ліцею та одного заступника директора, які здійснюватимуть загальне керівництва та запровадити посади методистів ліцею, відповідальних окремо за науково-методичний, профорієнтаційно-підготовчий, розвивально-виховний та інформаційно-технологічний сегменти діяльності. 11. З часом запровадити відомчий пришкільний житловий комплекс для керівників закладу із фінансуванням комунальних потреб за рахунок держави, але без права приватизації. 12. Проекспериментувати у плані пошуку природної для України системи ротації керівників закладів старшої профільної школи. Пілотна фаза реалізації Пропоную не чекати 2029 року і вже з нового 2018 – 2019 навчального року започаткувати пілотні проекти з принципово новими академічними ліцеями як окремими від основної школи закладами для тих старшокласників, які побажають учитися за проектними новими навчальними планами трирічної старшої школи (чотири/п’ять профільних та шість/ п’ять загальноосвітніх предметів протягом 10 – 12 класів). Мова про застосування методу управління часом завдяки впровадженню перехідного періоду, який би поєднував одночасне існування старої практики з принципово новою на умовах рівних прав. Такий підхід дозволяє просто і надійно зарадити тому тихому спротиву становленню справжньої профільної освіти старшокласників в окремих від основної школи закладах, який, безперечно, буде від мінімум десяти тисяч наших директорів шкіл І – ІІІ ступеня. Для цього цілком реально зробити наступне: По-перше, підготувати всю необхідну для пілотного проекту навчально-методичну та юридично-організаційну базу силами ентузіастів-волонтерів. По-друге, розгорнути роз’яснювальну роботу з населенням про те, що перехід на 12-річний термін загальної середньої освіти означає не 12-річну школу, а такий суспільний проект, який школу як таку зводить до 9-річки. Далі піде принципово інший, ніж школа, етап освіти – сугубо особистісно-орієнтована профільно-цільова освіта кожного українця віком до 18 років і обов’язково бюджетним державним коштом. Ні про які платні чи доплатні державні ліцеї не може бути й мови, звісно, окрім суто приватних. По-третє, проінформувати населення про те, що трирічна (10 – 12- й класи) профільна освіта старшокласників у академічних ліцеях передбачатиме такий навчальний план, у якому буде не більше ніж десять предметів. Відтак на вивчення, особливо профільних предметів, буде відводиться у рази більше часу, ніж зараз, а тому кожній дбайливій до долі своєї дитини людині стане очевидним, що майбутня конкурентноздатність випускників таких ліцеїв зросте у рази, якість студентства аналогічно і якість їхнього майбутнього працевлаштування так само. Крім того, подібний пілотний проект прямо сприятиме намірам уряду щодо пришвидшення реалізації змісту й урядової політичної пропозиції щодо освітньої реформи про НУШ. Аналіз досвіду роботи існуючих зараз в Україні ліцеїв у рамках старої структури прямо вказує на те, що нова суто ліцейська структура буде здатна вже у ближній перспективі на значно вищу кінцеву освітню якість, чим почне витісняти всі теперішні перестороги проти 12-річки, котрі за умов віднесення моменту запровадження нового 10-го класу аж до 2029 року може потопити всі надії на дійсно нове (або ішак здохне, або шейх помре). Саме на останнє й сподівається більшість нинішніх директорів шкіл та освітнє керівництво базового рівня: «Ваші інноваційні ліцеї (до речі, далекі до справжнього ліцейського формату) руйнують нам наші школи» є їхньою коронною фразою, яку вони щораз смачно озвучують з виразом турботи про державу. Сумно від того, що насправді турбуються скоріше про власні персональні бажання зберегти існуюче статус-кво. Прикладом успішності кардинальних структурних змін по осучасненню системи є становлення ЗНО, яке отримало підтримку мільйонів, що й здолала опір ректорського лобі саме з моменту відмови влади від існування паралельно до нього ще й іспитів у самих ВНЗ. Подібним чином може спрацювати й пілотний проект щодо профільних академічних ліцеїв як стартовий механізм для всієї країни і вже у ближній перспективі. За контексту викладених вище дій влади, остання може розраховувати на щорічну суспільну підтримку як мінімум від півмільйона стейхолдерів освіти (старшокласники та їхні батьки). До речі, в умовах старту проекту НУШ було б доцільним провести опитування серед старшокласників на тему: «Чи є для Вас привабливим пілотний проект профільного ТРИРІЧНОГО ліцею, у якому … (див. уточнення, що вище)?» Адже створення НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ як школи життя з новоякісними цінностями без залучення до пошуку шляхів досягнення мети її основними виразниками – самими школярами – прирікає проект на статус суто адміністративно-бюрократичної процедури. Володимир Бєлий, заступник директора Херсонського фізико-технічного ліцею, Освітня політика | |||||||||||||||||||
| Переглядів: 630 | Завантажень: 0 | | |||||||||||||||||||
| Всього коментарів: 0 | |
