Навантаження вчителів в Україні та Європі

В Україні навантаження педагогічних працівників у середній школі вираховується в академічних годинах і становить 18 годин при 36-годинному робочому тижні, або 630 годин при 35-тижневому навчальному році. У ці 18 академічних годин включається лише «горлові» години, тобто проведення уроків. Решта робочого часу вчителя ділиться між методичною роботою, підготовкою до занять, перевіркою зошитів, виконанням обов’язків класного керівника, наглядом за учнями під час перерви, спілкуванням з батьками учнів, участю у засіданнях педагогічних рад, директорських нарад тощо.

Лише деякі види роботи оплачуються додатково у вигляді надбавок до заробітної плати, зокрема, за класне керівництво надбавка становить 20-25%, за перевірку зошитів – 10-20% (зазвичай в залежності від спеціальності вчителя), за завідування майстернями – 15-20%, завідування навчальними кабінетами – 10-15% (але спеціалізованими кабінетами, за даними Держстату, обладнані лише трохи більше половини українських шкіл, тому за наявного фінансування цю надбавку має змогу отримувати досить обмежена кількість вчителів).

Надбавки встановлюються адміністрацією навчального закладу, але усталеною практикою є встановлення розміру надбавок місцевим (районним чи міським) органом управління освітою, що визначає бюджет навчального закладу.

На відміну від України, навантаження вчителя практично у всіх європейських країнах визначається не лише кількістю уроків, а й астрономічним часом: встановлюється річний та/або тижневий робочий час вчителя, в якому власне навчальне навантаження становить лише певну частку. Таким чином, «робочий час» може включати всі робочі години, що визначаються умовами державної служби (оскільки у ряді країн вчителі мають статус державних службовців) чи індивідуальних контрактів незалежно від того, чи присвячені вони безпосередньо викладанню, чи призначені для виконання решти педагогічних та інших професійних обов'язків і завдань.

У 2010/11 навчальному році середнє навантаження вчителів у Європі складало від 19 до 23 годин на тиждень, дещо більше, ніж у 2006/07 році, коли воно становило від 18 до 20 годин на тиждень (дані тут і далі зі звіту European Commission. Key data on education in the European Union, сторінки 119-120, а також з ресурсу Portalus).

Тижневий робочий час складає від 35 до 40 годин (див. таблицю). 17 європейських країн та регіонів визначають також, скільки робочого часу вчитель повинен проводити у школі (переважно це близько 25-30 годин на тиждень).

Обсяг безпосередньо навчального навантаження як частини загального робочого часу також істотно варіюється від країни до країни і навіть всередині однієї держави між різними рівнями освітньої системи. Зазвичай (за винятком Данії і Болгарії) у початковій школі навчальне навантаження вище, ніж в основній та старшій, і становить, наприклад, від 570 годин на рік у Швеції до 988 в Нідерландах, де воно розраховується у відсотках від загального робочого часу (65% - у початковій освіті, 60% - у секторі середньої освіти).

Кількість тижневих уроків у країнах Європи в залежності від ряду факторів може становити від 15-16 до 26 ти і мати різну тривалість. У Ірландії, Угорщині, Португалії навантаження 20-22 години, в Греції - 16-21 год., у Франції - 14-17, в Німеччині - 24; в жорстких рамках повного робочого дня з 8 до 16 год. працюють вчителі у школах громадського сектору освіти США.

У Російській Федерації вчительське навантаження формується аналогічним до України чином — 36-годинний робочий тиждень та 18 «горлових» годин на ставку.

Серед країн ОЕСР середнє навантаження вчителів початкової школи складає 790 «горлових» годин на рік, але при цьому воно варіює від менш ніж 600 годин у Греції та Росії до більш ніж 1000 годин у Чилі та США. У основній школі середній показник становить 709 годин на рік (від 415 у Греції до понад 1000 у Чилі, Мексиці та США), а у старшій школі вчителі викладають 664 години на рік (від 369 у Данії до 1448 годин у Аргентині) (Education at a Glance 2013. OECD indicators).

Способи розподілу робочого часу вчителів між проведенням уроків та іншими видами педагогічної роботи також є дуже різноманітними і змінюються від країни до країни. Так, у Бельгії, Німеччині, Ірландії, Франції (як і в Україні) точно визначається тільки кількість уроків, при цьому передбачається, що вчителі будуть виконувати й всі інші функції, пов'язані з їхньою професією, але те, скільки часу буде витрачено на той чи інший вид діяльності на тиждень або за рік, вирішують вчителі самі або разом з керівниками навчального закладу.

Іноді учительський контракт або службові обов'язки в умовах державної служби встановлюють чітке розділення часу між двома блоками вчительської діяльності - викладанням, з одного боку, і підготовкою до уроків, перевіркою робіт учнів, роботою з батьками, участю в діяльності шкільних органів управління, підвищенням кваліфікації - з іншого. У цілому ряді країн час, що відводиться на ці види позаурочної професійної діяльності, встановлюється у відсотках до обсягу навчального часу. Так, у Греції, Італії, Нідерландах і в початковій освіті в Іспанії на них відводиться від 33 до 40%, у Австрії та в середній освіті в Іспанії - від 40 до 50% навчального часу.

У інших країнах цей поділ виражено менш чітко і він значною мірою є умовним. У Фінляндії та Швеції, наприклад, виділяється обов'язкова кількість годин на підвищення професійної кваліфікації і виконання обов'язків по школі; в Шотландії - на підвищення кваліфікації та роботу з батьками; в Англії та Уельсі, де офіційно встановлюється тільки загальний річний робочий час вчителя (1265 год.), вирішення цих питань є прерогативою керівника навчального закладу.

Порівнюючи навчальне навантаження у різних країнах, доцільно також порівняти і заробітну плату педагогічних працівників. В Україні за 2012 рік середня заробітна вчителів (основна школа) становила 3628 євро на рік (по курсу 2012 року), а початкових і дошкільних навчальних закладах - 3138 євро. Серед європейських країн наближче до цього показника стоять зарплати у постсоціалістичних та пострадянських країнах: Болгарія (4436 євро), Румунія (5789 євро), Естонія (9 763 євро), Латвія (10 177 євро), Литва (мінімальна ЗП становить 3774 євро, максимальна — 6 954), Угорщина (9491 євро). Найбільше серед європейських вчителів заробляють у Ліхтенштейні та Люксембурзі — близько 100 тисяч євро на рік. У Норвегії, Австрії та Бельгії середня вчительська зарплата сягає 60 тисяч євро, у Франції, Німеччині та Фінляндії — 40-50 тисяч.

Підсумовуючи, можна сказати, що нормування навчального навантаження у країнах Євросоюзу та ОЕСР є дуже різнорідним і неможливо виділити спільні для усього регіону тенденції. Навантаження українських вчителів знаходиться на нижній межі середньоєвропейського (тоді як заробітна плата є суттєво нижчою).

Оскільки в Україні нормується лише кількість аудиторних занять, які має провести вчитель, то будь-яка зміна навантаження повинна спиратися на попереднє дослідження того, скільки часу займають у нього усі інші види роботи, щоб уникнути поширеної проблеми перевантаження педагогів, коли обсяг їхнього реального робочого часу перевищує встановлений законодавством через більшу, ніж передбачена, тривалість невнормованих видів робіт — підготовки до занять, перевірки учнівських робіт тощо.

З огляду на заплановану реформу середньої освіти, яка, зокрема, передбачає більшу автономію навчальних закладів у питаннях змісту освіти, зросте позаурочне навантаження на вчителів, зокрема, обсяг методичної роботи, а зміна навчальних планів передбачає зростання кількості часу, витраченого на підготовку до уроків, впродовж найближчих 12 років. Тому збільшення кількості «горлових годин» протягом цього часу є недоцільним та може призвести до втрати якості педагогічної роботи.

Ірина Когут, Центр дослідження суспільства