Перспективи вступу за новим законом «Про вищу освіту»

8 квітня 2014 року депутати Верховної Ради України прийняли в першому читанні проект закону «Про вищу освіту». Нагадаємо, що законопроект № 1187-2 був зареєстрований у парламенті позафракційним депутатом Віктором Балогою більше року тому, а саме ще 21 січня 2013 р. Сам документ розроблявся групою експертів і фахівців у галузі освіти під керівництвом ректора НТУУ «Київський політехнічний інститут» Михайла Згуровського. Пропонуємо вашій увазі основні відмінності запропонованого законопроекту від діючого закону в частині визначення умов вступу в навчальні заклади для здобуття вищої освіти.

1. Попри те що принципи прийому на навчання у вищий навчальний заклад не змінились, він проходитиме на конкурсній основі, забезпечуючи дотримання прав особи у сфері освіти, однак запропонований законопроект значно деталізує процедуру конкурсного відбору у ВНЗ.

Зокрема, прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого спеціаліста чи бакалавра здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників і рівня їх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням середнього бала документа про повну середню освіту. Фактично таким чином легалізується процедура, яка існує при вступі у ВНЗ вже кілька років. Єдина суттєва новація: уперше на законодавчому рівні закріплюється процедура зовнішнього незалежного оцінювання, а його результати – як складова конкурсного бала.

Щодо формування конкурсного бала, то він обчислюватиметься як сума балів:

кожного сертифікату ЗНО;
середнього бала документа про повну загальну (базову) середню освіту;
бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення).

Кожній із цих складових буде присвоєний ваговий коефіцієнт, який визначається Правилами прийому у вищий навчальний заклад і в сумі дорівнює одиниці. Причому вага кожного із сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання повинна становити не менш ніж 20 відсотків конкурсного бала; вага середнього бала документа про повну (базову) середню освіту – не більше 10 відсотків конкурсного бала; вага бала за конкурс творчих або фізичних здібностей (у разі його проведення), – не більше ніж 50 відсотків конкурсного бала.

Така зміна є новою для системи відбору у ВНЗ України. Як вона повинна була діяти, спробуємо пояснити на прикладі.

Припустимо, мова йде про вступ за напрямом підготовки «журналістика». Максимальний бал, який може отримати абітурієнт, – 1000. Сюди входять по 200 можливих балів за сертифікат ЗНО з української мови та літератури, а також з історії України, 400 балів за участь у творчому конкурсі, а також 200 балів за шкільний атестат. За тих умов, що існують зараз, шанси вступити у ВНЗ має той абітурієнт, чий сумарний бал за всіма складовими є найвищим.

У таблиці, наведеній нижче, показано, що абітурієнт Олена стане студенткою ВНЗ в першу чергу, адже її конкурсний бал на 9 позицій вище, ніж в абітурієнта Олексія.

ЗНО (українська мова

та література)

ЗНО (історія України)

Творчий конкурс (письмовий твір)

Творчий конкурс (співбесіда)

Атестат

Сума балів

Абітурієнт Олексій

178

180

187

170

186

901

Абітурієнт Олена

170

190

179

186

185

910

Якщо ж конкурсний бал обраховуватиметься з урахуванням коефіцієнтів і правилами прийому ВНЗ передбачається, наприклад, що найвищий коефіцієнт присвоюватиметься таким складовим, як результати ЗНО з української мови та літератури (0,3), а також одній із сесій творчого конкурсу – письмовому твору (0,3), то студентом стане Олексій, оскільки його конкурсний бал з урахуванням коефіцієнтів – 181,1 вище, ніж в Олени, – 179,8. Для визначення конкурсного бала ми множили кожну його складову на відповідний коефіцієнт, ураховуючи допустиму вагу.

ЗНО (українська мова

та література)

ЗНО (історія України)

Творчий конкурс (письмовий твір)

Творчий конкурс (співбесіда)

Атестат

Сума балів

Коефіцієнт

0,3

0,2

0,3

0,1

0,1

1

Бали з урахуванням коефіцієнтів

Абітурієнт Олексій

53,4
= 178×0,3

36
=180×0,2

56,1
= 187×0,3

17
= 170×0,1

18,6
= 186×0,1

181,1

Абітурієнт Олена

51
= 170×0,3

38
= 190×0,2

53,7
= 179×0,3

18,6
= 186×0,1

18,5
= 185×0,1

179,8

Очевидно, що розробники закону виходили з того, що максимальний бал атестата дорівнює 200, а результати творчого конкурсу – 600.

2. Зберігається право на позаконкурсний вступ у державні й комунальні вищі навчальні заклади у випадках, передбачених законом. Тобто пільговики й далі залишатимуться. Щоправда, з 1 січня 2016 року для цієї категорії абітурієнтів кількість місць на державне замовлення становитиме не більше 5 %. Станом на сьогодні маємо не більше 25 %. Для здобуття ступеня магістра та доктора філософії жодних пільг не передбачено. Зокрема, п. 2 ст. 45 конкретизує, що не допускається вступ поза конкурсом для здобуття ступеня магістра чи доктора філософії.

3. Законопроектом не передбачаються додаткові бали за довузівську підготовку, перемогу в олімпіадах чи конкурсі-захисті наукових робіт системи МАН.

Також законопроект не містить норми про зарахування у ВНЗ на підставі цільових направлень.

4. Щодо здобуття ступеня магістра, то прийом здійснюється за результатами вступних випробувань. Особа може вступити у вищий навчальний заклад для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю, за умови успішного проходження додаткових вступних випробувань. Тобто система перехресного вступуіснуватиме не тільки на правах експерименту в окремих ВНЗ, а й поширюватиметься на всі навчальні заклади.

5. Усунуто колізії із правом на здобуття певного ступеня вищої освіти за кошти державного або місцевого бюджету, якщо такий ступінь уже здобувався за кошти фізичних чи юридичних осіб.

Досі існувала практика, що особа, яка здобула певний освітньо-кваліфікаційний рівень за власні кошти, вдруге не могла здобувати інший фах за кошти держбюджету, оскільки навчалася за тим самим ОКР. Тепер у законопроекті передбачено, що громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету. Отже, ступінь бакалавра із журналістики особа може здобути за кошти державного бюджету, навіть якщо до того вже отримала ступінь бакалавра з історії, але за кошти фізичних чи юридичних осіб.

6. Починаючи із 2016 р., ще під час реєстрації на ЗНО абітурієнти повинні будуть визначитись не тільки з фахом, який хочуть здобути, а і з вищим навчальним закладом, де його опановуватимуть. Тим самим фактично вступники формуватимуть державне замовлення у ВНЗ. Причому із 2016 р. підготовка фахівців за кошти державного бюджету буде можливою й у приватних вищих навчальних закладах за умови, що абітурієнти вибиратимуть їх для навчання.

На завершення звертаємо увагу на те, що проект Закону України «Про вищу освіту» був проголосований лише в першому читанні й у подальшому буде доопрацьовуватись. У разі наявності пропозицій чи рекомендацій до документа рекомендуємо надсилати їх суб’єктам законодавчої ініціативи.

Ольга Стрелюк, координатор освітніх програм Громадянської мережі ОПОРА.